You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.
| категорія: Практична стрільба

Зброя для вашого друга


В житті кожного власника зброї буває такий етап коли він не розуміє чому його знайомі не займаються стрільбою. Цей період настає буквально через місяць-два після того як людина починає регулярно відвідувати тренування. І в цей час вам хочеться щоб всі люди, принаймні найближчі, обов'язково з'їздили з вами на стрільбище та спробували постріляти. І звичайно ви прагнете “зачепити” цим захопленням людину та сподіваєтесь знайти собі напарника по стрільбі.

Але, як правило, такі поїздки завершуються одним відвідуванням тиру/стрільбища/полігону і на цьому все. В чому ж причина ?

Не забувайте, що всі люди різні і можливо стрільба це взагалі не те, що може зацікавити вашого товариша, але варто спробувати. А щоб покращити шанси спочатку треба добре підготуватись та не поспішаючи реалізувати свій “підступний” план.


Отже починайте реалізацію ваших намірів заздалегідь до поїздки на стрільбище. Спочатку обробляємо людину психологічно, як О. Бендер товариша Корейко.

Перед усім подумайте, що ви самі знаєте про практичну стрільбу та чому відвідуєте тренування. Не потрібно банальних закликів типу: зростає злочинність, вільні люди повинні мати зброю та т.і. такі штампи колихають повітря, а не людей. Сформуйте декілька простих зрозумілих аргументів чому ви відвідуєте тренування по стрільбі.

Ну наприклад: я хочу мати хобі, щоб урізноманітнити життя. Захоплюватись я хочу чимось, що пов'язане зі здоров'ям, свіжим повітрям та можливо з туризмом. Займатись якимись масовими видами спорту (футбол, карате, бокс) в мої 40 років, мабуть, вже запізно. Просто відвідувати спортивний зал або бігати в парку мені нудно. Тому після певних роздумів зупинився на стрільбі, тим більше, що два роки тому придбав рушницю, яка до цього часу просто валялась у сейфі. На стрільбищі познайомився з гарними людьми, регулярно почав відвідувати спорт зал, оскільки гарна форма допомагає в стрільбі, маю чудове дозвілля щосуботи, останнім часом зі мною на стрільбище їздять дружина та донька, планую взяти участь у змаганнях в Угорщині та поїхати туди всією родиною, як це роблять інші стрільці. Якось так.

Для чого це необхідно. Справа в тому, що ви в будь якому випадку будете певним чином агітувати вашого друга займатись стрільбою. І хоча жахливі факти про зростання злочинності більше чіпляють людину, але вони так само швидко і зникають з пам'яті. А ось з нудьгою, поганим самопочуттям та відсутністю чогось цікавого в житті людина стикається майже щодня. Тому якщо ви будете наводити саме такі нормальні аргументи то ваш товариш буде раз за разом пригадувати ваші слова та можливо одного разу сам попросить вас взяти його “постріляти”.


Дуже важливим є те, щоб людина сама проявила ініціативу або зацікавленість стрільбою. Оскільки коли людина щось обирає самостійно, ну принаймні їй так здається, то вона це цінує більше за щось нав'язане силоміць.

Після цього чітко сплануйте тренування. Не треба намагатись продемонструвати все, оскільки, по-перше, це не можливо, а по-друге, якщо ви займаєтесь практичною стрільбою не так давно, це буде виглядати не дуже привабливо.

Краще організуйте тренування приблизно таким чином. Візьміть 5-6 мішеней (за можливості попери — вони ефектно падають). Почніть з 20-30 хвилин холостої роботи. Без поспіху розкажіть про технічні характеристики рушниці, її правильне утримування та перенесення, основні маніпуляції та заряджання.

Пам'ятайте, чим більш популярно та доступно ви поясните все це людині тим їй буде цікавіше. Оскільки стрільба в форматі “засовуй набій сюди, натискай сюди” не залишить в пам'яті нічого. Не хвилюйтесь, що ви не встигаєте розповісти все, це навпаки добре, оскільки людина має відчути неосяжність стрілецької підготовки. Адже коли людині здається, що вона все побачила то навіщо їй повертатись ?

Після цього переходьте безпосередньо до стрільби. Почніть з враження окремих мішеней, тобто один набій — один постріл — одна мішень, а після цього аналіз помилок та корегування техніки.

Ще раз звертаємо вашу увагу, що працювати треба без поспіху, людина має встигати перетравлювати інформацію. Адже в протилежному випадку стрільба для неї залишиться гучним та не зрозумілим процесом. Для вас постріл зі зброї здається чимось звичайним та повсякденним проте ваш товариш може пригадувати його протягом кількох місяців після стрільби.

Отже в цілому за основу можна взяти такий план тренування:

- Холоста робота 20-30 хвилин.

- 5 набоїв — ураження по одній мішені.

- Знову хвилин п'ять холостої роботи для корегування стійки.

- Ще 5 набоїв для ураження по одній мішені. Після цього двічі вражаємо всі мішені зліва направо та двічі в протилежному напрямку це 20 набоїв.

- Після цього в холосту відпрацюйте ураження двох мішеней переміщення з додержанням правил безпеки в іншу позицію та враження наступних трьох мішеней. Це можна зробити також по два рази в кожну сторону — 20 набоїв.

- Після цього зробіть невеликий відпочинок і запропонуйте людині самостійно спорядити рушницю і вразити всі п'ять мішеней.

Без промахів це 55 набоїв.


В принципі цього цілком досить. Знову ж таки не треба намагатись продемонструвати всі свої вміння, ваш товариш просто цього не зрозуміє. Краще розкажіть йому, що сьогодні ви розібрали найпростіші ази (1%) практичної стрільби, після того як він їх засвоїть на наступних тренуваннях ви перейдете до більш складних елементів. Якщо він бажає побачити більше то запросіть його в якості глядача на найближчий матч і якщо йому сподобається то підкажіть, що на наступному змаганні він теоретично вже може бути повноцінним учасником.

Підводячи підсумок хочемо сказати, що ваша основна задача сформувати в людини дві думки: (1) стрільба це достатньо великий пласт знань, але (2) у вашого товариша явний хист до стрілецької дисципліни. Якщо вам це вдасться, не сумнівайтесь, людина обов'язково повернеться на стрілецький майданчик.