Швидкісна стрільба

Що важливіше точність чи швидкість

Diligentia vs Celeritas

Якщо поставити це питання досвідченим стрільцям то 99% з них скажуть, що важливішим елементом є точність. І це цілком зрозуміло, оскільки після кожного промаху вам необхідно робити ще один постріл для ураження мішені, а два постріли займуть більше часу ніж один влучний постріл. Отже в кінцевому результаті, через брак точності, страждає швидкість (час) проходження стрілецької вправи і швидкісна стрільба перетворується на швидкісні промахи.

Але мова в цій статті піде про те, чим відрізняється точність від швидкості і як вони пов’язані.

Стрілець-практик може обрати лише один з двох типів розвитку своєї майстерності: “від швидкості до точності” або навпаки “від точності до швидкості”.

В першому варіанті, назвемо його ШВИДКІСТЬ (лат. celeritas), стрілець намагається стріляти настільки швидко, наскільки це можливо. Усвідомлення прицілювання, техніка стрільби, утримання зброї, та все інше переходить на другий план. Головне стріляти максимально швидко, а в разі появи промахів також швидко дострілювати не вражені мішені. Після довгих тренувань у такого стрільця, скоріш за все, розвинеться надшвидкий темп стрільби. А промахи стануть не такими частими як раніше. І таким чином цей стрілець досягає певного результату завдяки швидкісній стрільбі.

Варіант другий: ТОЧНІСТЬ (лат. diligentia). В цьому випадку стрілець натискає на спусковий гачок лише після того як прицільні пристрої направлені в мішень, зброя утримується технічно правильно, стійка відповідає всім канонам практичної стрільби. І так кожне натискання на спусковий гачок. Раз за разом картина правильно виставлених прицільних засобів, направлених в залікову частину мішені, виникає перед взором стрільця. Тренування за тренуванням, рік за роком стрілець напрацьовує свою “diligentia”, вчиться стріляти Свідомо. З часом стрілець перестає чітко фіксувати в пам’яті кожне прицілювання але Свідома стрільба залишається назавжди. Паралельно з навичкою точної стрільби зростає і сама швидкість ураження мішеней, але нюанс в тому, що швидкість стає якісною, оскільки в такого стрільця практично відсутні промахи. В решті решт стрілець який обрав шлях “diligentia” також починає демонструвати гарний результат на змаганнях з практичної стрільби.

Обов’язково необхідно додати, що вказані шляхи розвитку доволі рідко зустрічаються в чистому вигляді. Але кожен стрілець завжди віддає перевагу одному з них. Якщо візуалізувати це, то можна уявити терези одна з шальок яких називається “celeritas” а інша “diligentia”. І стрілець спочатку максимально натискає на одну з них, а потім, поступово, намагається їх збалансувати. Досягнення ідеального балансу і є стрілецькою майстерністю, а стрілецька майстерність є гармонійним поєднанням швидкості та точності,”celeritas” та “diligentia”, Інь та Ян.

Отже ви зрозуміли що ми маємо на увазі коли говоримо стріляти “точно”, це не означає стріляти повільно, це означає стріляти усвідомлено, це означає йти шляхом від точності до швидкості. Стріляти усвідомлено це означає стріляти настільки швидко, наскільки швидко ти можеш зробити якісне прицілювання та гарантовано вразити мішень.

Який спосіб розвитку кращий та що обрати особисто вам?

По-перше, обидва з вказаних шляхів може дати результат, оскільки головним є досягнення балансу між точністю та швидкістю.

По-друге, не існує стрільців які стовідсотково додержуються лише одного варіанту розвитку. А тому, якщо стрілець спочатку напрацює фантастичну швидкість, нехай і з промахами, це не означає, що він не може “зупинитись” і почати стріляти точно. Так, “зупинитись” важко, але це цілком можливо.

По-третє, в назві нашого спорту і наявне слово “практична”, тому що будь які слова не підтверджені практикою нічого не варті. І скільки б ми не відстоювали свою позицію, якщо ви стріляєте краще це означає, що ваша теорія більш правильна.

І останнє. Здебільшого люди віддають перевагу методам тренувань і своєму розвитку чисто на підсвідомому рівні. Якщо людина темпераментна, швидка, енергійна то їй дуже важко стримувати себе. І швидкісна стрільба з промахами є більш гармонійним виразом для неї, ніж монотонне прицілювання. І напроти якщо людина більш флегматичного складу характеру то вона без особливих зусиль буде педантично уражувати мішень за мішенню. Проте така людина буде дуже важко нарощувати і швидкість стрільби, і швидкість переміщень, і швидкість маніпуляцій зі зброєю.

А отже, розвиток стрільця як раз і полягає в тому, щоб покращуючи свої слабкі сторони досягти стрілецької майстерності.